Наша колега довго йшла до своєї мрії потрапити до лав поліції, встигнувши попрацювати юристом, бухгалтером, касиром та навіть викладачем корейської мови. Попри війну, поліцейська жодного разу не пошкодувала, що дала Присягу на вірність служити українському народові.

Олена Богатирьова почала службу в правоохоронних органах у 2018 році на посаді поліцейського конвойної служби, а від початку 2022 року працює інспектором-черговим чергової частини відділу моніторингу Дніпровського управління поліції. Лейтенант поліції займається обробкою та аналізом даних, а у вільний час приділяє увагу своєму хобі — вдосконаленню корейської мови.

— Чому Ви хотіли працювати саме в поліції?

— У мене батько був оперуповноваженим карного розшуку і, скільки себе пам’ятаю, він вчив мене бути сміливою, уважною, нічого й нікого не боятися та звертати увагу на деталі. Професія поліцейського завжди видавалася мені дуже важливою, я була й зараз переконана, що в поліцію йдуть працювати ті, хто прагне своїми навичками та знаннями захистити тих, котрі цього потребують. Як на мене, то поліцейськими навіть не стають, ними народжуються.

— Якою був Ваш шлях до роботи мрії?

— Це довга історія. Батьки, неочікувано для мене, не підтримали мій вибір йти працювати в поліцію після закінчення юридичного факультету й переконали спробувати щось інше. Я працювала помічником юриста, потім юристом, але все ж таки шукала себе. Спробувала працювати навіть бухгалтером, опанувавши цю професію фактично з нуля. Але бажання працювати в поліції мене не залишало й майже через десять років я пішла на відбір лав правоохоронців і потрапила у батальйон конвойної служби.

— Це досить специфічна служба, як для жінки, чи не так?

— Насправді в особовому складі жінок та чоловіків майже порівну й обов’язки в них однакові. Це - поверхнева перевірка затриманих та взятих під варту осіб, а також супровід конвойованих до відповідних структур. Так само на рівних усі заступають на охорону громадського порядку.

— Зараз Ваша кар’єра продовжується в Дніпровському управлінні поліції на посаді інспектора-чергового чергової частини. Як Вам новий напрям діяльності?

— Зараз у мене новий період життя і новий напрям служби. Мені цікаво вчитися чомусь новому, тому робота з великим обсягом інформації мене не лякає. Треба бути уважним, посидючим та відповідальним, адже кожна помилка може негативно вплинути не тільки на результати моєї роботи, а й моїх колег. Саме тут я відчула, що я нарешті на своєму місці.

— Як відпочиваєте від робочих буднів? Маєте якесь заняття для душі?

— Колись давно, після перегляду корейського фільму мовою оригіналу, я буквально закохалася в корейську мову. Вона мені видалася такою мелодійною і красивою, що я серйозно захопилася її вивченням. Згодом викладала корейську мову для інших. У вільний час я намагаюся вдосконалювати мовні навички, а також записую якісь цікаві історії із життя чи власні роздуми в щоденник.

— В країні війна й наразі на плечі правоохоронців покладено низку додаткових обов’язків, а також обмежень. Не шкодуєте, що колись присягнули на вірність служити українському народу?

— Ні про що не шкодую і готова нести службу стільки, скільки буде необхідно. Головне зараз вистояти й докласти всіх зусиль для нашої спільної Перемоги.

— Про що зараз мрієте?

— Крім Перемоги в моїх мріях — весілля з коханим чоловіком, який, до речі, також поліцейський. Разом ми мріємо про приватний будинок, поруч із яким будемо вирощувати фруктовий сад.

Відділ комунікації поліції Києва

Оксана Ліщук