Від хобі до служби в поліції: історія столичної поліцейської кінолога
Три роки служби в поліції, понад 300 виїздів на виклики, щоденні тренування – молодший інспектор-кінолог Анна Прасолова вже не уявляє свого життя без служби в поліції із вірним напарником Капралом. А ще порівняно нещодавно дівчина була офісним робітником - і в один день вирішила кардинально змінити своє життя.
«Собаки завжди займали особливе місце у моєму серці, - розповідає сержант поліції Анна Прасолова. - Вперше батьки подарували довгожданого песика на мій дванадцятий день народження. Вже тоді я взяла всі обов’язки по догляду та вихованню собаки на себе. Через 15 років вірного друга не стало…», - згадує поліцейська. Через деякий час дівчина знову зважилася взяти німецьку вівчарку, яка живе з нею і досі. Саме ця любов до собак і привела дівчину в поліцію:
«Я була звичайним офісним працівником. Найбільше щастя в моєму житті приносили тренування із домашнім улюбленцем. Одного дня я побачила рекламний білборд, на якому були зображені поліцейський разом зі службовим собакою. Тоді я подумала: це ж і є робота моєї мрії!», - ділиться спогадами дівчина.
Її мрія могла б залишитися нездійсненною, якби не доленосне знайомство під час кінологічних курсів із Леонідом Левченком, заступником начальника Кінологічного центру Головного управління Національної поліції у м. Києві. Поліцейський помітив талант дівчини та запропонував спробувати себе на службі у поліції. Так Анна стала молодшим інспектором-кінологом у поліції Києва. Згодом на службу прийняли і Капрала – щеня, яке дівчина взяла собі в напарники. Цілодобові тренування принесли свої результати – нині Капралу 2 роки, і він – один із найкращих слідових собак столичної поліції.
«Для того, аби правильно навчити службового собаку, кінологу необхідні витримка, суворий підхід та «сталеві» нерви. Я добре вмію «переключатися» із ніжної дівчини та вимогливого тренера. І результати того вартують: я радію, коли мій собака йде по сліду та знаходить докази, які допомагають у розслідуванні. Ми з Капралом допомогли розкрити не один злочин, і я дуже горджуся нашою спільною роботою!», - наголошує Анна.
Дівчина жартує, що в буквальному сенсі приносить роботу додому, адже в неї вдома живе і Капрал, і його батько – німецька вівчарка Бішоп. Саме такі тісні відносини з собакою, на думку поліцейської, і є запорукою відмінної служби.
«Жінка чи чоловік - вважаю, що у нашій службі стать не має значення», - переконує кінологиня. «Головне, аби поліцейський любив свою роботу, пам’ятав про присягу на вірність Українському народові та завжди був готовий відповідально виконувати свої обов’язки. Ми з Капралом завжди готові!».
Відділ комунікації поліції Києва
Мар’яна Рева