У Києві поліцейські врятували іноземця
Порозумітися із двома молодиками, які прийшли за допомогою у розшуку їхнього товариша - 20-річного студента із Ірану – допомогло знання перської мови слідчої Голосіївського управління поліції Марини Раджабової. Згодом з’ясувалося, що зниклий студент у безпорадному стані лежав у зачиненій квартирі, яку він орендував.
Поліцейська того дня чергувала у складі слідчо-оперативної групи, тож коли вночі до Голосіївського управління поліції звернулися двоє іноземців із проханням допомогти розшукати їхнього друга, дівчина відразу вийшла поспілкуватися із заявниками. Виявилося, що студенти не знали ні української, ні російської мови, трохи спілкувалися англійською.
«Ми вже хотіли запропонувати іноземцям прийти вранці і написати заяву із перекладачем, але вони між собою почали спілкуватися знайомою мені мовою. Це була перська або, як її ще називають, фарсі. І тоді я зрозуміла, що трапилося», - згадує слідча.
Хлопці розповіли, що вже більше доби не можуть зв’язатися зі своїм товаришем, який також приїхав до Києва із Ірану на навчання. Протягом дня вони телефонували зниклому, однак той слухавку не піднімав. Коли прийшли до нього додому, двері ніхто не відчинив, однак було чути, що у квартирі дзвонить телефон. Студенти перелякалися, що із другом могло трапитися щось зле, і звернулися за допомогою до поліції.
Слідчо-оперативна група відразу ж виїхала до помешкання зниклого іноземця. Заявники також надали номер телефону власника квартири, яку орендує студент. Він теж приїхав на місце події та відчинив двері поліцейським.
«Як тільки ми зайшли всередину, відразу побачили молодика, котрий лежав долілиць. Біля нього були розкидані пластини пігулок іноземного виробництва. Ми викликали «швидку», але несподівано юнака почало трясти. Я одразу зрозуміла, що це епілептичний напад і кинулася на допомогу», - розповідає Марина Раджабова.
До приїзду лікарів дівчині вдалося привести студента до тями. А його товариші згадали, що два роки тому, ще в Ірані, у хлопця траплялися епілептичні напади. Йому прописали відповідні ліки, але з часом вони перестали допомагати хворому. Він спробував збільшити дозу препарату, однак це викликало черговий напад. Нині молодик у лікарні, його життю та здоров’ю нічого не загрожує.
«Після того, як лікарі оглянули потерпілого і сказали, що він житиме, моєму щастю не було меж, - пригадує Марина. – Знаєте? У поліції я служу менше року, але тепер я точно знаю, що зробила правильний вибір».
Відділ комунікації поліції Києва
Мар’яна Рева