Впродовж 9 років, на шляху від ліцеїстки до спеціаліста своєї справи, молода поліцейська своїм прикладом доводить оточуючим важливість професії правоохоронця та постійно вдосконалює свої навички й вміння.

Свій шлях у правоохоронних органах слідча Солом’янського управління поліції Олена Літвін розпочала ще у 2012 році зі шкільної парти юридичного ліцею імені Ярослава Кондратьєва. Згадуючи перші кроки до своєї омріяної професії, поліцейська розповідає, як з нетерпінням чекала нового відповідального етапу у житті:

«Пам’ятаю день, коли на моїх плечах з’явились перші погони ліцеїста із літерою «Л», замість нинішніх – старшого лейтенанта. З того часу моє життя суттєво змінилось, оскільки я одразу відчула відповідальність перед громадянами, права яких в майбутньому повинна захищати».

Для дівчини завжди було важливо проявляти себе в своїй роботі та кожного дня доводити собі й оточуючим, що жінки - це не тільки «гарні очі», а й ще кваліфіковані спеціалісти, які також можуть справитись із чоловічою роботою. Тож ще курсанткою Національної академії внутрішніх справ, під час стажування в підрозділі, Олена старанно виконувала усі вказівки та з радістю бралась за розкриття довірених їй справ.

Приступивши до роботи слідчим у Солом’янському управлінні поліції, молода поліцейська зрозуміла, що служба в Національній поліції України – це не просто робочі дні, а ритм життя, до якого вона звикла та не уявляє себе інакше. Поліцейська розповідає, що кожен день під час виконання обов’язків на посаді слідчого їй доводиться стикатись із труднощами, серед яких найважче завоювати довіру населення:

«Кожна історія, яка відображається у кримінальному провадженні, по-своєму унікальна, тому намагаєшся якнайкраще зрозуміти все викладене та швидше допомогти мешканцю району, який звернувся із проблемою. Коли ти встановлюєш обставини події та направляєш до суду обвинувальні акти відносно злочинців - відчуваєш виконаний борг перед громадянами своєї держави».

Однією з цілей правозахисниці є руйнування стереотипів, які існують у оточуючих про роботу у правоохоронних органах, та привернення уваги до позитивних моментів служби:

«Своїм прикладом мені хотілось би надихнути жінок вступити до лав Національної поліції України та служити українському народові. Вважаю, що немає нічого кращого за відчуття того, що ти допомагаєш людині із її проблемою та на одного безкарного кривдника у суспільстві стало менше».

Свій вільний час Олена намагається присвятити саморозвитку, спілкуванню з друзями та подорожам із родиною. Після таких приємних вихідних вона з новими силами та натхненням розпочинає новий робочий тиждень.

Відділ комунікації поліції Києва

Олена Мошко