Координаторка мобільної групи реагування на факти домашнього насильства Голосіївського управління поліції розповіла, коли кризова кімната є саме тим бар’єром, який допомагає не допустити подальшого конфлікту та нанівець зводить взаємодію кривдника з постраждалою особою.

З початку року правоохоронці Голосіївського управління поліції допомогли розмістити у кімнаті кризового реагування десять осіб, постраждалих від домашнього насильства. Зокрема вісім із них перебували з дітьми.

Як розповідає координаторка мобільної групи реагування на факти домашнього насильства Голосіївського управління поліції Олена Лапа, у кризовій кімнаті виникає потреба, коли інші методи негайного припинення домашнього насильства не допомагають і єдиним вирішенням стає розмежування сторін:

«Наприклад, постраждала з кривдником мешкають разом або ж в останнього, з різних причин, є доступ до житла потерпілої. У нас на обліку перебуває сім’я, де кривдником є брат постраждалої. Через квартирне питання він «не дає життя» своїй 40-річній сестрі та двом її малолітнім дітям. Останній виклик на їх адресу стосувався ситуації, коли 47-річний чоловік зачинив сестру у ванній кімнаті. Звісно, ми не можемо вирішити їх квартирний конфлікт та поділити майно, аби ці сварки припинилися. Наша задача у цьому випадку не допустити правопорушень, які можуть статися через сімейну сварку. Адже статистика залишається незмінною, більшість злочинів проти життя та здоров’я вчиняються близькими особами на побутовому ґрунті. Поліцейські мобільної групи без вагань прийняли рішення помістити жінку з дітьми до кризової кімнати, а після закінчення 10-денного терміну перебування там, жінка вирішила переїхати на три місяці до тимчасового притулку».

Олена Лапа вважає, пріоритет у роботі превентивного блоку поліції – це протидія домашньому насильству, адже у випадках сімейних конфліктів межа між сваркою та вчиненням злочину може бути в одному слові.

«На викликах ми практично кожного разу роз’яснюємо про нові можливості протидії домашньому насильству, яке дає нам законодавство. Це термінові заборонні приписи, кризова кімната, корекційні програми та співпраця з різноманітними громадськими організаціями. Одна із проблем, яку озвучують постраждалі, що їм нема куди йти від кривдника. Саме кризова кімната є тією першою сходинкою, яка дає можливість до нового спокійного життя», - підсумувала капітан поліції.

Відділ комунікації поліції Києва

Христина Кір’якова