Заступник начальника відділу превенції Деснянського управління поліції з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну не тільки виконував свої функціональні обов’язки, але й супроводжував колони військових та допомагав мешканцям району й області.
Олександр Дудуца у минулому - магістр фізичного виховання та спорту, військовослужбовець Збройних Сил України, але своє життя вирішив пов’язати з правоохоронними органами. Вже протягом 14-років з честю носить погони та цілодобово несе службу заради безпеки мешканців Деснянського району столиці.
«День повномасштабного вторгнення російських окупантів я пам’ятаю, як на яву. 24 лютого зранку я прокинувся буквально за двадцять хвилин до першого вибуху з незрозумілим відчуттям тривоги. Коли пролунав перший вибух я, як людина військова, зрозумів, що це не навчання, або звук салюту, а артилерійський удар, нанесений по нашій території, після чого негайно вирушив на службу. Майже біля управління поліції мене набрав оперативний черговий та повідомив про збір особового складу по тривозі», - розповідає Олександр Дудуца.
Правоохоронець разом зі своїми напарниками з першого дня війни несли службу у мобільній групі швидкого реагування. Поліцейські працювали не тільки на території Деснянського району столиці, але й виїжджали за межі району та столиці. Вони неодноразово приймали участь у евакуації людей, супроводженні колони військових та обслуговування викликів, які надходили на спецлінію 102. Виклики на той час були різні, серед яких повідомлення про те, що по вулиці ходять невідомі зі зброєю або мешканці бачать ворожу техніку. Незважаючи на різноманітність інформації правоохоронці перевіряли все досконало.
«Пригадую, як в три години ночі надійшла інформація, що між двома блок-постами у нашому районі висадився десант. Після чого під керівництвом районного управління ми виїхали на місце події. Тоді інформація не підтвердилась, але ми всі прекрасно розуміли, що ризикуємо власним життям заради безпеки громадян. Постійно за весь цей час була так звана «гра на нервах». Всі переживали та максимально відповідально ставились до своєї роботи. Але остаточне полегшення в мене настало, коли окупанти вийшли з Київської області», - каже капітан поліції.
За 124 дні повномасштабного вторгнення окупантів в Олександра з’явилось багато нових знайомих та друзів. Тих, хто прикривав, підтримував і з ким тепер не страшно ні у вогонь, ні у воду:
«Окупант продовжує атакувати територію України. Наші Збройні Сили дають гідну відсіч, однак у жодному разі не потрібно нехтувати повідомленнями про повітряну тривогу. Пам’ятаймо, що тільки разом ми здолаємо ворога, адже ми на своїй землі», - додав правоохоронець.
Відділ комунікації поліції Києва
Наталія Федоровська