Підполковник поліції не тільки розкриває злочини, але й знаходить час для щоденних тренувань. І днями він став чемпіоном світу з бодібілдингу у змаганнях, що відбулися у Львові.
У послужному списку Олександра Дибова понад десять років оперативної роботи, два з яких – у боротьбі за кордони рідної Донеччини. І хоча служба вимагає максимум сил і уваги, правоохоронець знаходить час, аби приділити його своєму захопленню – бодібілдингу.
Зараз правоохоронець очолює 2-й відділ поліції Шевченківського управління поліції - і з початку року разом із колегами затримав десятки зловмисників, вилучив кілограми наркотиків і припинив діяльність кількох нарколабораторій. Нині Олександрові 34 роки, він сповнений сил, енергії та прагнень працювати на результат і рішуче йти до поставленої мети.
«Я – горлівчанин, на Донеччині розпочався мій службовий шлях з оперуповноваженого карного розшуку районного відділу міліції. Згодом перевівся у міське управління, де ніс службу безпосередньо у відділі боротьби з незаконним обігом наркотиків, аж поки у квітні 2014-го року Горлівку не захопили російські терористи», - розповідає Олександр.
Правоохоронець пригадує, як провів кілька днів у полоні сепаратистів, але залишився вірним присязі і не зрадив Україну:
«Після захоплення управління міліції, яке ми на чолі з нашим керівником Андрієм Крищенком до останнього намагалися захищати, на окремих працівників загарбники влаштували «полювання». У списку «щасливчиків» опинився і я».
Олександр неохоче ділиться подробицями перебування у полоні, але зізнається: було страшно. Коли спочатку одні військові з автоматами погрожують розстріляти, інші гуртом кидаються із ножами і б’ють до втрати свідомості, потім надягають мішок на голову і ведуть хтозна куди, то це звісно викликає страх. І навіть не за себе, а за беззахисну сім’ю, яка залишилася вдома.
«Зрозуміло, що намагався дати відсіч, адже у минулому 12 років професійно займався боксом. І поки відбивався від одних, не помітив, як інші ножем розпороли руку. Навіть болі не почув, а побачив рану за кілька годин, коли прийшов до тями».
Після звільнення з полону Олександр змушений був покинути рідне місто, однак продовжив нести службу поряд.
«Спочатку разом із горлівськими колегами пройшли бойові навчання у Маріуполі, а потім нас розформували по різних підрозділах та містах. Мене перевели у Торецьк (колишній Дзержинськ), де протягом двох років затримував не тільки наркозлочинців, а й сепаратистів. У тому числі колишніх колег-зрадників», - згадує поліцейський.
Саме у Торецьку, аби відволіктися від суворої реальності, Олександр відкрив для себе новий вид спорту – бодібілдинг. І хоча раніше у боксі він займав призові місця, нове захоплення вимагало від спортсмена кардинальних змін у заняттях, тобто розпочати все заново.
«Після отриманих у полоні травм лікарі заборонили мені займатися контактними видами спорту. За десятиріччя наполегливих тренувань залишити спорт раптом неможливо, тому вирішив все одно ходити до спортзалу для підтримання форми. Однак там зустрів професіоналів з пауерліфтингу, які допомогли підібрати правильне навантаження у вправах зі штангою і гантелями та відкрити нові можливості у світі спорту», - говорить правоохоронець.
Після переводу у столицю Олександр продовжив боротьбу з наркозлочинністю та паралельно вдосконалювати програму тренувань. З часом зусилля дали той результат, який минулого року приніс йому почесне друге місце у всеукраїнському чемпіонаті з бодібілдингу.
Днями підполковник поліції взяв участь у чемпіонаті світу з бодібілдингу, що відбувся у Львові. Він змагався зі спортсменами із різних країн - і гідно представив Національну поліцію України, зайнявши перше місце у своїй категорії.
«Попереду ще багато роботи: як за основним напрямком, так і в спортзалі. Адже поєднати затримання злочинців із підготовкою до майбутніх змагань європейського рівня важко, тому на все потрібно терпіння, час і сили. Проте життєві складнощі мене не зупиняють, а лише мотивують», - каже підполковник поліції Дибов.
Тож впоратися із труднощами цілеспрямованому горлівчанину допоможуть ті, хто завжди поруч: вірні друзі, надійні керівники і любляча родина. Адже підтримка важлива кожному, навіть чоловікам зі сталевими м’язами.
Відділ комунікації поліції Києва
Алла Борових, Анна Зубрєва